Форми й методи роботи з батьками

Важливою умовою ефективної навчально-виховної роботи в нашій школі є співробітництво школи і сім'ї, яке передбачає належний рівень педагогічної культури батьків. Тісний взаємозв'язок школи та сім'ї може розвиватися завдяки педагогічній освіті батьків і залученню їх до виховної роботи.

Педагогічна освіта батьків.

Рівень педагогічної освіченості батьків залежить від традицій у сім'ях, в яких виросли вони, набутих знань, життєвого досвіду, здатності до саморозвитку. Майже завжди, на сучасному етапі особливо, у зв'язку з переходом до нового типу суспільства, утвердження нових суспільних, етичних цінностей, а також із процесами глобалізації, одним із свідчень якого є Інтернет, педагогічна освіченість батьків нерідко відстає від реальної педагогічної ситуації, суспільних потреб, очікувань дитини. Тому школа дбає про постійний розвиток їх педагогічних знань, вдаючись до різних методів роботи, найпоширенішими серед яких є:

Ø Педагогічний лекторій

Передбачає надання батькам систематизованих знань з теорії виховання, привернення їх уваги до актуальних проблем виховання з допомогою лекцій, бесід.

Ø Позакласний педагогічний всеобуч

Спрямований на ознайомлення батьків з проблемами виховання дітей різних вікових груп, починаючи роботу з першого класу. Заняття проводять керівники школи.

Ø Університет педагогічних знань

Передбачає більш серйозну підготовку з теорії виховання. Заняття відбуваються у формі лекцій та семінарів. Батьки беруть участь в обговоренні проблем.

Ø Підсумкова річна науково-практична конференція батьків з проблем виховання

Учасники визначають найактуальнішу проблему сімейного виховання («Трудове виховання», «Найкоротший шлях до добра – через прекрасне»), протягом року вивчають її. У виступах батьки підбивають підсумки теоретичних і практичних досліджень, діляться особистим досвідом.

День відчинених дверей Головна мета — показати роботу школи, привернути увагу батьків до проблем виховання. Вимагає серйозної підготовки: оформлення школи, організації програми свята (концерту, зустрічей у класах, відвідання виставок, спортивних змагань тощо).

Ø Класні батьківські збори

Традиційна форма роботи. Один з варіантів — формування проблемної тематики («Чи можна спізнитися з вихованням у дитини доброти, чуйності?» тощо). Проведенню зборів допомагає заздалегідь складений питальник («Пригадайте, які життєві труднощі загартовували Ваш характер, зміцнювали волю», «Охарактеризуйте стан Вашої дитини (мовлення, вчинки, почуття, настрій, результати дій), коли вона зустрілася зі справжньою трудністю», «Чи часто Ви спостерігаєте за дитиною під час подолання нею труднощів?», «Які труднощі найчастіше вдається подолати дитині, а які їй не під силу?» та ін.). форма аналізу, осмислення на основі даних досвіду виховання. Класні батьківські збори ефективні лише тоді, коли на них не тільки підбивають підсумки успішності, а й розглядають актуальні педагогічні проблеми. На таких зборах обговорення успішності учнів не самоціль, а місточок до тієї чи іншої педагогічної проблеми. Види батьківських зборів різноманітні: організаційні, збори за планом педагогічної просвіти, тематичні, збори- диспути, підсумкові тощо. Тематику батьківських зборів складають і обговорюють на батьківському комітеті.

Ø Відвідування батьків вдома

Це сприяє налагодженню контактів із сім’єю, з'ясуванню її загальної та педагогічної культури, умов життя учня, консультуванню щодо єдиних вимог до дитини, обговоренню відхилень в її поведінці, вжиттю необхідних заходів щодо їх запобігання, залученню батьків до участі в роботі школи тощо. Відвідувати батьків учнів можна, маючи запрошення від них або домовившись заздалегідь. Несподіваний прихід вчителя викликає ніяковість, збентеження батьків. Під час зустрічі педагог має підкреслити позитивне в дитині, тактовно звернути увагу на недоліки, разом поміркувати над тим, як усунути їх. Дуже важливо створити атмосферу довіри і доброзичливості.

Ø Листування

Передбачає періодичне надсилання батькам листів про успіхи учня в навчанні, старанність, уважність та відповідальність за доручення. Можна повідомити про певні його труднощі, попросити про зустріч. Варто висловити щиру подяку за хороше виховання дитини. Лист передають батькам через їх дитину, попередньо ознайомивши її із змістом. Найчастіше листування використовують, коли класний керівник не може зустрітися з батьками вдома або запросити їх до школи.

Ø Консультації батькам

Передбачають надання конкретних рекомендацій, порад з актуальних для батьків питань.

Ø Запрошення батьків до школи

Найчастіше це роблять для конфіденційної розмови про шкільні проблеми дитини (погана поведінка, неуспішність тощо). Під час бесіди важливо дотримуватися педагогічного такту, створити атмосферу довіри. Педагог висловлює свої міркування, відповідає на запитання батьків, надає корисні поради. Необхідно пам’ятати, що надмірне звертання уваги на недоліки учня викликає в батьків неприязнь, насторогу, навіть якщо учитель має рацію.

Ø Тематичні вечори запитань і відповідей

Сприяють глибокому пізнанню методики сімейного виховання. На них запрошують працівників правоохоронних органів, лікарів, психологів, соціальних працівників, фахівців, які опікуються проблемами виховання молоді.

Ø Ознайомлення батьків з психолого-педагогічною літературою

Передбачає відбір і надання рекомендацій щодо психолого-педагогічної, науково-популярної літератури для батьків відповідно до проблем, які є в учнів певного класу, чи в окремої дитини.

Ø Конференція

Форма педагогічної освіти, що передбачає розширення, поглиблення та закріплення знань про виховання дітей. Конференцію проводять раз на рік — науково-практичну, теоретичну, читацьку або з обміну досвідом. Підготовка до них дуже ретельна, передбачає активну участь батьків. Учасники готують виставки робіт учнів, книжок для батьків, концерт дитячої художньої самодіяльності.

Теми конференцій обирають конкретні. Наприклад: «Гра в житті дитини», «Моральне виховання підлітків у сім’ї», «Формування здорового способу життя». Конференцію зазвичай відкриває вступним словом директор школи або класний керівник. З конкретними повідомленнями про досвід сімейного виховання виступають батьки.

Своєрідним підсумком педагогічної просвіти є щорічні батьківські конференції наприкінці навчального року, на яких батьки не лише здобувають необхідні теоретичні знання, а й отримують практичні поради кваліфікованих педагогів щодо проблем сімейного виховання та обмінюються своїм досвідом. Успіх роботи конференції — у її хорошій організації, тому заздалегідь слід визначити тематику, підготувати списки рекомендованої літератури, огляд кращого досвіду сімейного виховання.

Ø Десант

це відвідування батьків удома з метою надання конкретних відповідей на їхні запитання, індивідуальні консультації, ознайомлення з новинками педагогічної літератури саме тих батьків, які рідко відвідують школу, недостатньо цікавляться проблемами дітей.

Ø Аукціон ідей родинної педагогіки

Це демонстрація досвіду родинного виховання (закони, правила, традиції, методи виховання). Проводять його на зборах групи батьків і дітей. Така форма роботи має не лише просвітницький, а й коригувальний характер. Учитель націлює батьків на підготовку до обміну досвідом (вони готують доповіді, фотографії, що ілюструють сімейне життя, тощо). Попередньо учасники ознайомлюються з правилами проведення заходу: нікому не дозволено критикувати надбання інших, доповідь має бути правдива, її готують усі члени сім’ї, вона має стосуватися мети, правил, традицій сім’ї, найближчих завдань,

характеризувати сім'ю загалом та окремих її членів. Прослухавши доповідь, присутні обирають найкращі ідеї (за критеріями — простота, оригінальність, відповідність партнерській сім'ї тощо).

Ø Практикум

Це форма вироблення в батьків педагогічних умінь з виховання дітей, ефективного розв'язання педагогічних ситуацій, що виникають, своєрідне тренування педагогічного мислення батьків-вихователів. Під час педагогічного практикуму батькам пропонують знайти вихід із будь-якої конфліктної ситуації, котра може скластися в сім'ї у стосунках батьків і дітей, батьків і школи, пояснити свою позицію в тій або іншій запропонованій ситуації, або в такій, що реально виникла.

Ø Відкриті уроки

Організовують з метою ознайомлення батьків з новими програмами з предмета, методикою викладання, вимогами вчителя. Педколектив школи дає батькам можливість бути присутніми на відкритих уроках. Це дозволяє уникати багатьох конфліктів, викликаних незнанням і нерозумінням батьками всієї складності та специфіки навчальної діяльності в сучасній школі.

Все це допомагає батькам пізнати своїх дітей, відкрити для себе їхні, ще не відомі сторони, їхні інтереси, захоплення, таланти.

Ø Педагогічна дискусія (диспут)

Одна з найцікавіших форм підвищення рівня педагогічної культури. Особливість диспуту полягає в тому, що він дає змогу залучити всіх присутніх до обговорення поставлених проблем, сприяє виробленню вміння всебічно аналізувати факти та явища, спираючись на набуті навички й досвід.

Ø Рольові ігри

форма колективної творчої діяльності з вивченням рівня сформованості педагогічних умінь. У практиці роботи рольові ігри: «Ранок у нашому домі», «Дитина прийшла зі школи», «Сімейна рада» тощо.

Ø Переписка з батьками

Письмова форма інформування батьків про успіхи дітей. Учителі повідомляють батьків про майбутню спільну діяльність у школі, поздоровляють батьків зі святом, висловлюють побажання та поради щодо виховання дітей.

Одним з важливих шляхів піднесення педагогічної культури батьків є самоосвіта — читання педагогічної літератури з проблем виховання дітей у сім'ї; твори класиків української та світової літератури; добірки матеріалів періодичної преси, де широко представлено роль сім'ї у вихованні дітей.

Для забезпечення форм і змісту співпраці школи і батьків використовують усні журнали; педагогічний десант (виступи педагогів на підприємствах). Ефективними є спільні тематичні заходи «дерево родоводу», зустрічі поколінь; «у сімейному колі» (індивідуальні консультації, зустрічі з лікарями, психологами, юристами); «родинний міст» — зустрічі з батьками та обговорення проблем виховання; «народна світлиця» — звернення до народних традицій у сімейному вихованні; «день добрих справ» — спільна трудова діяльність педагогів, батьків і дітей; «дискусійний клуб» — обговорення проблемних питань виховання; «аукціон ідей сімейного виховання», «батьківський ринг», «дні довіри», «сімейні дні в класі» тощо.

Водночас слід практикувати індивідуальні форми роботи: консультації в шкільного психолога, індивідуальні бесіди, самоосвіту. Залучати батьки до організації гурткової роботи та дозвілля дітей.

Найбільший інтерес до психолого-педагогічних тем батьки виявляють, якщо є поєднання теорії з практикою. Тему на семінарських заняттях їх ознайомлюють з теоретичними засадами, супроводжують конкретним аналізом виховної роботи в сім'ї, спільним пошуком оптимальних шляхів розв'язання конкретних педагогічних ситуацій.

Кожне заняття складається з: теоретичної, практичної та самостійної частин (домашні завдання для батьків). Перша, теоретична частина, це, власне, бесіда (окрім першого заняття, яке розпочинається вступною лекцією-інструктажем щодо мети і змісту семінарських занять). Практична частина має на меті: поглибити і закріпити теоретичні знання; підготувати до застосування виховних технологій у практиці сімейного виховання; сприяти розвитку творчої й дослідницької спроможності батьків у процесі їхньої самоосвіти.

Тому доцільно використовувати прийоми, які забезпечують активне сприйняття та критичне осмислення інформації, обговорення альтернативних розв'язань педагогічних ситуацій. Слід пропонувати питання, які спонукають батьків до роздумів, спеціально добирати завдання щодо практики виховання в сім'ї, які можна вирішити в процесі колективних дискусій — на основі здобутих знань з педагогіки й суміжних з нею наук.

Форми взаємодії педагогів і батьків - це різноманіття організації їхньої спільної діяльності та спілкування

Традиційні форми	Нетрадиційні форми
Колективні:	Індивідуальні:
Батьківські збори	Творчі справи.
Загальношкільна конференція	Сімейні традиції.
Батьківський лекторій	Історія моєї родини.
Вечір для батьків	Талісман сім'ї. Гороскоп сім'ї.
Батьківські читання	Сімейна книга рекордів.
Семінар	Географічна карта моєї родоводу.
Практикум	Довгожитель" сім'ї (книга, іграшка, інше).
Засідання	День народження в родині.
"Круглий стіл"	Свята родини.
"Педагогічна вітальня"	Сімейні захоплення.
"Усний журнал"	"Чотири способи порадувати маму".
Тренінг	Бабусині пироги (вирази, страшилки, ігри).
Спортивні змагання	Мій сімейний альбом.
Акція "Милосердя"	Відомі люди сім'ї.
Акція "Книжка", "Іграшка"	Папа може все, що завгодно.
Трудовий десант	Наш будинок театр, музей, оранжерея....
Суботник	Пісні (казки) моєї бабусі.
Творчий концерт	Саме ласкаве мамине слово.
Виставка	Моє улюблене блюдо.
Вернісаж	Я пишаюся своїм дідом!
	Конкурс на найцікавіші мамині нотації і моралі.

Батьківський клуб проводиться у формі зустрічей і вимагає від організаторів спеціальної підготовки. Мета клубу - залучити батьків до обговорення питань виховання. Головна умова успіху таких зустрічей, дискусій - добровільність і взаємна зацікавленість.

Форми пізнавальної діяльності: громадські форуми знань, творчі звіти з предметів, дні відкритих уроків, свята знань і творчості, турніри знавців, спільні олімпіади, випуск предметних газет, засідання, звіти наукових товариств учнів і т. д. Батьки можуть допомоїти в оформленні, підготовці заохочувальних призів, оцінки результатів, безпосередньо брати участь у заходах, створюючи власні або змішані команди. Це можуть бути конкурси: "Родина-ерудит", "Сімейний захоплення"; читацькі конференції "Коло сімейного читання" та ін.

Форми трудової діяльності: оформлення кабінетів, благоустрій і озеленення шкільного двору, посадка алей, створення класної бібліотеки; ярмарок-розпродаж сімейних виробів, виставки "Світ наших захоплень" та ін.

Форми дозвілля: спільні свята, підготовка концертів, спектаклів, перегляд та обговорення фільмів, спектаклів, змагання, конкурси, Квк, туристичні походи і злети, екскурсійні поїздки. У домашніх клубах вихідного дня батьки організовують діяльність дитячих груп, сформованих з урахуванням інтересів та уподобань. Широке поширення одержують сімейні свята і фестивалі: День матері, День батька, День бабусь і дідусів, День моєї дитини, День взаємного подяки; ігрові сімейні конкурси: Спортивна сім'я, Музична родина, конкурс сімейних альбомів, конкурс господинь, конкурс "Чоловіки повірку" (змагання між батьками і синами) та ін. Спільна діяльність у творчих об'єднаннях різної спрямованості, музеях і т. п.

Діалог, дискусія стали справжньою прикметою нашого часу. Однак мистецтвом колективного обговорення питань у формі діалогу чи суперечки володіє далеко не кожний.

Діалог — це розмова двох чи більше людей, їх бесіда, вільний обмін думками, які найчастіше доповнюють характеристику різних сторін тієї проблеми, про яку йдеться. Суперечка при цьому не виникає, тому що кожний учасник розмови висловлює свою точку зору.

Дискусія — розгляд, дослідження, публічне обговорення якогось спірного питання, проблеми. Це більш м'який різновид суперечки, це метод обговорення, при якому необхідно дійти загальних позицій, вибравши золоту середину серед різних точок зору, У дискусії потрібна не тільки критика, а й виклад позиції, шляхів рішення проблеми.

Обговорення двох протилежних точок зору. Керівник пропонує для обговорення дві точки зору на ту ж саму проблему. Педагог повинен висловити своє ставлення й обґрунтувати його.

Навчання практичним умінням. Цей метод досить ефективний, але його треба заздалегідь продумати, вирішити, кому з педагогів можна буде його доручити. За тривалістю він не повинен займати багато часу (до 5-ти хвилин). Краще давати навчальний елемент із досвіду роботи.

Метод імітації робочого дня вихователя — це участь батьків у ролі класного керівника. Приклад: на дні відкритих дверей батьки були замість класного керівника.

Рішення педагогічних кросвордів і перфокарт допомагає уточнити знання з певної теми, розвиває особистий та професійний світогляд, а значить, впливає на якість виховання дітей.

Аналіз дитячих висловлювань, дитячої поведінки, творчості. Батьки знайомляться з матеріалами, дають оцінку вмінням, навичкам, розвитку, вихованості дітей, формулюють кілька конкретних пропозицій на допомогу класному керівнику, який працює з дітьми.

Такі методи ігрового моделювання підвищують інтерес, викликають високу активність, удосконалюють уміння у розв’язання реальних педагогічних проблем.

Цікаво проходить єтюд-бесіда «Найсмутніший день із моєю дитиною», «Найвеселіший день із моєю дитиною», складання есе «Якою я хочу бачити свою дитину».

Інтерактивні методи навчання позначають навчання через участь і взаємодію «Я чую й забуваю, я бачу й розумію, я роблю й запам'ятовую», — як каже китайська приказка.